Головна сторінка

Інклюзивна  освіта (інклюзія  – inclusion (англ.) –  залучення), передбачає створення освітнього середовища,  яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку.

Інклюзивне  навчання  –  гнучка,  індивідуалізована  система  навчання  дітей  з  особливостями  психофізичного  розвитку  в  умовах  масової  загальноосвітньої  школи  за  місцем  проживання.  Навчання  (у  разі  потреби)  відбувається  за  індивідуальним  навчальним  планом,  забезпечується  медико‐соціальним  та  психолого‐педагогічним супроводом. 

Інклюзивна  освіта  базується  на  принципі  забезпечення  основного  права  дітей  на  освіту  та  права  навчатися  за  місцем  проживання.

                     

 Основні принципи інклюзивного навчання: 

·    всі  діти мають  навчатися  разом  у всіх  випадках,  коли  це  виявляється  можливим, не зважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними;

·   школи мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів, узгоджуючи різні види й темпи навчання;

· забезпечення якісної освіти для всіх завдяки  відповідному навчально-методичному забезпеченню,  застосуванню  організаційних  заходів,  розробці  стратегії викладання, використанню  ресурсів  і  партнерських  зв'язків  зі  своїми  громадами;

·     діти з особливими освітніми потребами мають отримувати додаткову  допомогу,  яка  може  знадобитися  їм  для  забезпечення  успішності  процесу  навчання.

Концепція  інклюзивної  освіти  відображає  одну  з  головних  демократичних ідей – всі діти –цінні й активні члени суспільства. Навчання в інклюзивних освітніх  закладах корисне як для дітей з особливими  освітніми потребами, так і для інших дітей, членів родин та суспільства в цілому. Взаємодія зі здоровими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвиткові дітей з особливими  освітніми  потребами.  При  цьому  діти  з  типовим  рівнем  розвитку демонструють  відповідні  моделі  поведінки  дітям  з  особливими  освітніми потребами  і мотивують  їх  до  розвитку  та  цілеспрямованого  використання нових  знань  і  вмінь.  Взаємодія  між  учнями  з  особливими  освітніми потребами  та  іншими  дітьми  в  інклюзивних  класах  сприяє  налагодженню  між ними  дружніх  стосунків. Завдяки такій взаємодії діти вчаться природно сприймати і толерантно  ставитися  до  людських  відмінностей,  вони  стають більш  чуйними,  готовими  до  взаємодопомоги.   Інклюзивні підходи також корисні для сім’ї. В цьому випадку родини дітей з  особливими  освітніми потребами  можуть  отримувати  підтримку  з  боку  інших  батьків,  вони  краще розуміють,  у  чому  розвиток  їхніх дітей типовий, а в чому атиповий, а також беруть активнішу участь у процесі навчання і виховання.