Діти з синдромои дефіциту уваги з гіперактивністю

Серед дітей з розладами поведінки можна виділити особливу групу без виражених органічних пошкоджень мозку. Ця незрілість характеризується підвищеною абстракцією, відсутністю зосередження, імпульсивністю і гіперактивністю. Тому говорячи про синдром дефіциту уваги у дітей додають і гіперактивність. Мова йде про дітей, у яких поступово кількісно наростають відхилення в окремих психічних функціях, що виражаються головним чином в зміні поведінки. Серед цих порушень найбільшу увагу привертає підвищена рухова активність дитини. Інтерес і складність проблеми полягає в тому, що вона є комплексною: медичною, психологічною і педагогічною.

СДУГ- це одна з форм прояву мінімальної мозкової дизфункції, тобто дуже легкої недостатності мозку.

Звідки воно береться?

Природно, що в батьків, чия дитина захворіла, виникають запитання, звідки взялася ця напасть, що вони зробили не так, що прогавили, у чому помилилися. Переживати не треба. На сьогодні немає переконливих доказів того, що СДУГ може розвинутися вик­лючно під впливом середовища чи методів виховання. Коріння проблеми, скоріш за все, в генетиці та нейробіології. З іншого боку, правильно організоване середовище може істотно знизити гостроту симптомів. Отже, винуватити себе не варто, а от постаратися краще структурувати сімейне життя — неодмінно.

Причини СДУГ:

·      Погіршення екологічної ситуації.

·      Дія алкоголю і наркотиків на дитину під час вагітності.

·      Інфекційні хвороби перенесені матір'ю.

·      Несумісність резус фактору.

·      Кесерів розтин.

·      Родові травми шийних хребців і головного мозку.

Причини виникнення цього розладу визначені не точно. Скоріш за все, це сукупність багатьох факторів.

Ознаки СДУГ:

·      Зайва галасливість у дітей.

·      Нездатність слідувати інструкціям.

·      Неорганізованість і неуважність до деталей.

·      Швидка втрата інтересу до завдань та ігор.

·      Нездатність закінчити почату справу.

·      Непосидючість.

·      Поганий сон.

·      Легко встановлюють контакти з дітьми, але не можуть тримати довго дружні стосунки.

                           

  Різновиди  СДУГ: гіперактивність та імпульсивність.

   Гіперактивні діти постійно перебувають у русі. Вони мчать, хапаючи все, що потрапляє їм під руки, і(або) безупинно розмовляють. Їм важко всидіти спокійно — і вдома за обіднім столом, і в школі на уроках. Вони вовтузяться, крутяться, підхоплюються з місця, притоптують, чіпають і смикають усе, до чого можуть дотягтися, тарабанять по парті пальцями чи ручкою...

Ознаки гіперактивності  у дітей:

·      Здійснюють метушливі рухи руками і ногами.

·      Часто схоплюються зі свого місця.

·      Не можуть грати в тихі ігри

·      Завжди в русі.

·      Дуже багато говорять.

·      Метушливі в тих ситуаціях, коли треба бути спокійними і тихими.

   Через свою імпульсивність діти не можуть стримати своїх негайних реакцій або подумати, перш ніж зробити. Вони видають неналежні коментарі, не стримують емоцій, діють безоглядно. Нетерплячі, якщо їм пообіцяли якусь приємну річ у майбутньому і «за умови» (зробити щось чи, навпаки, не робити чогось). Вони хочуть обіцяного «тут і зараз». Не менш тяжко їм очікувати своєї черги — в іграх, у будь-яких життєвих ситуаціях. Вони вихоплюють іграшки в інших дітей і можуть ударити когось, хто потрапив їм під руку у випадку гострої фрустрації (відчуття тривоги, безвиході, невдоволення і т.ін., що виникає через неможливість досягти бажаного).

Ознаки імпульсивності у дітей:

·      Відповідають на питання не дослухавши.

·      Важко переносить час, коли чекає свою чергу.

·      Втручаються в розмови інших.

·      Роблять вчинок не подумавши про наслідки.

Корекція  СДУГ:

Що потрібно зробити, щоб малюк позбувся "надлишків" активності? Створити йому певні умови життя. Сюди входить спокійна психологічна обстановка в сім'ї, чіткий режим дня (з обов'язковими прогулянками на свіжому повітрі, де є можливість попустувати на славу). Доведеться і батькам потрудитися. Якщо ви самі - дуже емоційні й неврівноважені, постійно скрізь запізнюєтеся, квапитеся, то пора починати працювати над собою. Ми більше НЕ мчимо стрімголов в садок,постійно кваплячи дитину. Намагаємось поменше нервувати і рідше змінювати плани по ходу справи.Скажіть собі: "Чіткий розпорядок дня" і постарайтеся самі стати більш організованими.

Рекомендації щодо усунення проблем розлади уваги у дітей молодшого шкільного віку:

1. Батьки дитини повинні, перш за все, зрозуміти його проблему, прийняти його таким, який він є і не сердитися на нього.

2. Повинні здійснюватися постійний і оперативний зв'язок між сім'єю і школою, а також надання систематичної допомоги дитині у виконанні завдань.

3. Медикаментозне лікування. Увага! Лікарський препарат'' реталін'' значно покращує лише один вид уваги (здатність утримання уваги протягом часу) і тільки в 30-50% випадків.

4. Консультації та психотерапевтичні заняття з метою корекції поведінки дитини.

Проведення систематичних занять з поліпшення навичок дитини в навчанні, з розвитку у нього пам'яті та уваги.

Ігри для дітей з СДУГ:

"Знайди відмінність "

Мета: розвинути вміння концентрувати увагу на деталях.

Дитина малює будь-яку нескладну картинку (котик, будиночок тощо) і передає її дорослому, а сам відвертається. Дорослий домальовує кілька деталей і повертає картинку. Дитина повинна помітити, що змінилося в малюнку. Потім дорослий і дитина можуть помінятися ролями.

Гру можна проводити і з групою дітей. У цьому випадку діти по черзі малюють на дошці небудь малюнок і відвертаються (при цьому можливість руху не обмежується). Дорослий домальовує кілька деталей. Діти, поглянувши на малюнок, повинні сказати, які зміни відбулися.

"Ласкаві лапки "

Мета: зняти напругу, м'язові затиски, знизити агресивність, розвинути чуттєве сприйняття, гармонізувати відносини між дитиною і дорослим.

Дорослий підбирає 6-7 дрібних предметів різної фактури: шматочок хутра, пензлик, скляний флакон, намиста, вату і т. д. Все це викладається на стіл. Дитині пропонується оголити руку по лікоть; вихователь пояснює, що по руці буде ходити "звір" і стосуватися ласкавими лапками. Треба з закритими очима вгадати, який "звір" торкається до руки - відгадати предмет.

 Способи втихомирити гіперактивну дитину:

Якщо дитина носиться по квартирі без зупинки, кричить не своїм голосом, катається по підлозі, здійснює хаотичні рухи руками і ногами і абсолютно не чує, що ви йому говорите - зловіть його, обійміть і тихим голосом запропонуйте пограти.

1. Домовтеся з малюком, що як тільки ви натиснете йому на ніс, він відразу "Вимкнеться". Можна розширити цю ідею, намалювавши пульт керування (або використовуйте непотрібний пульт від телевізора). Натискайте кнопку на пульті і говорите: "зменшую гучність (вимикаю звук, включаю уповільнення)". Нехай дитина виконує команди.

2. Запропонуйте дитині уявити, що він тигр на полюванні. Він повинен довго нерухомо сидіти в засідці, а потім стрибати і когось ловити. Або разом з дитиною ловіть уявних метеликів, до яких потрібно повільно і дуже тихо підкрадатися. Під яким-небудь ігровим приводом, сховайтеся разом під ковдрою і сидіть там тихо-тихо.

3. Запропонуйте дитині уявити себе китом. Нехай він зробить глибокий  подих і пірнає на глибину. Киту можна давати доручення плавати по різних  материках або шукати щось на дні.

4. Попросіть дитину закрити очі (якщо він погодитися, зав'яжіть очі хусткою) і сидіти нерухомо, очікуючи певного сигналу. Наприклад, коли третій раз продзвенить дзвіночок. Або попросіть дитину щось зробити з закритими очима (Скласти пірамідку, поставити машинку на підвіконня, зібрати з підлоги кубики).

5. Попросіть дитину виконати складний рух, що вимагає зосередженості (Провести пальцем по намальованому лабіринту, провезти машину за мотузочку між кеглями). За виконання обіцяйте приз.

6. Візьміть серветку (або листок дерева) і підкиньте вгору. Скажіть дитині, що поки серветка падає, потрібно якомога голосніше сміятися. Але як тільки впаде, слід відразу замовчати. Грайте разом з дитиною.

7. Краще ще крихіткою привчити дитину, що коли ви розставите руки, він побіжить до вас в обійми (знаю, багато батьків так роблять). Якщо ці обійми будуть приємними, до 3-5 років звичка залишиться. Тому розставте руки і коли дитина до вас прибіжить міцно-міцно його обійміть і затримайте обійми на кілька секунд.

8. Зшийте мішечок завбільшки з долоню і насипте в нього 3-4 ложки піску або крупи. Запропонуйте дитині бігати, стрибати і бешкетувати, утримуючи цей мішечок на голові. Обіцяйте йому щось приємне (пригостити чимось, пограти або почитати), якщо мішечок не впаде, поки не продзвенить таймер (залежно від віку, часовий проміжок 1-5 хвилин).

9. Загородіть дорогу або хапайте дитину, коли вона бігає по квартирі. Щоб звільнитися вона повинна відповісти на питання, що вимагає зосередження.Наприклад: порахувати кількість вікон в квартирі або придумати п'ять слів на букву "А")

До медикаментозної терапії потрібно вдатися тільки за порадами лікаря в тому випадку, якщо попередні методи не допомогли , а тяжкість страждання батьків та їхньої дитини висока. Стимулятори (реталін та амфетамін) застосовуються найчастіше. Після медикаментозного лікування нерідко стає можливим використання інших видів допомоги, які до цих пір не приносили успіху. Слід повідомити батькам, що немає існуючих таблеток, що підвищують інтелект. Прийом таблеток так само не звільняє від необхідності роботи впраиз дитиною.